сім питань, ті самі до обох, і документ, у якому написана кожна відповідь
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Кожну відповідь узято зі сторінки самої мови або з її стандарту. Звірено 4 серпня 2026.
На перші чотири питання ці дві мови відповідають майже однаково: типи перевіряються під час виконання, пам'ять прибирає збирач сміття, винятки ловляться try. Різниця, яку видно не одразу, лежить у рядку «стандарт»: JavaScript описано документом ECMA-262, який щороку перевидають, а Python не має стандарту взагалі — його визначає власна документація й процес PEP, а еталоном лишається CPython.
Наслідок практичний. Мову зі стандартом мусять однаково розуміти всі рушії, і саме тому старий код у браузері працює через десять років. Мову без стандарту визначає її ж реалізація: питання «чи це правильна поведінка» в Python вирішує CPython, а не комітет.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 6 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
десять справ, рік кожної, система, число — і людина, проти якої це число міряли
хто видав стандарт, коли, що він робить зі звуком і скільки біт на секунду дозволяє
дві шкали · 1000 і 1024 · чому диск «зменшується»
головна вісь і поперечна · яка властивість до якої належить