хто видав стандарт, коли, що він робить зі звуком і скільки біт на секунду дозволяє
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Джерела: IEC 60908 · ISO/IEC 11172-3 · ISO/IEC 13818-7 · специфікація Vorbis I · RFC 6716 · RFC 9639 · ATSC A/52.
Число 44 100 не кругле й не виведене зі слуху. Перший цифровий звук возили до заводу на відеокасеті: спеціальний пристрій перетворював відліки на подобу телевізійного сигналу й клав по три відліки на канал у кожен рядок кадру. Телевізійних систем у світі було дві, і формат мусив лягти на обидві.
Він і ліг, причому в одне число. У системі на 525 рядків придатних лишалося 245 при 60 полях на секунду: 3 × 245 × 60 = 44 100. У системі на 625 рядків придатних 294 при 50 полях: 3 × 294 × 50 = 44 100. Той самий результат із двох несумісних наборів.
Збіг не цілком ідеальний: кольорове мовлення на 525 рядків іде не на 60 полях, а на 59,94, і той самий спосіб дає там 44 056 Гц. Але на компакт-диску лишилося 44 100 — і саме з нього досі рахують усе на цьому аркуші.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 7 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
десять справ, рік кожної, система, число — і людина, проти якої це число міряли
дві шкали · 1000 і 1024 · чому диск «зменшується»
головна вісь і поперечна · яка властивість до якої належить
10 фігур і один алгоритм, накреслений ними