томління під ковдрою · крок, якого немає в жодного іншого чаю
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Заварюють як зелений: 80–85 °C, перша заварка близько хвилини. Окріп повертає ту саму різкість, яку томління прибирало добу.
Жовтий чай проходить ту саму фіксацію, що й зелений: короткий сильний нагрів убиває власний фермент листка. Після цього окиснювати вже нічим. І саме тоді, коли реакція неможлива, лист складають теплим і вологим, накривають тканиною або папером і лишають.
Під ковдрою працює не життя, а хімія теплої води. Хлорофіл розпадається на феофітини, і зелень переходить у золото; катехіни перетворюються, і трав’яна різкість зеленого чаю зникає, не забравши з собою солодкості. Тому жовтий на смак — це зелений, з якого прибрали край, а не улун і не чорний.
Крок коштує від кількох годин до кількох діб, а на вигляд його немає: сухий лист відрізняється відтінком, який покупець не перевірить. Через це категорія в ХХ столітті майже зникла — виробникам було вигідніше спинитися на зеленому чаї, і жовтий досі лишається найрідкіснішим із шести.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 6 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
