усі струни на півтона · форми ті самі
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Ноти вгорі — від найтовщої струни до найтоншої. ○ — відкрита струна, × — глушена.
Усі шість струн опускаються на однакову величину, тож жодне співвідношення між ними не змінюється: усі акорди, гами й аплікатури лишаються буквально тими самими. Гітаристові переучувати нема чого.
Змінюється тільки одне — висота. І робиться це майже завжди заради співака: півтона часто саме та відстань, якої бракує, щоб приспів перестав бути на межі діапазону.
Побічно струнам стає трохи вільніше, тому тягнути їх легше — але це наслідок, а не мета.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 5 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
