як перенести вежу найменшою кількістю ходів: два правила, розкладка й таблиця
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Диски пронумеровано від найменшого (1). Вежа стоїть на стрижні А й переноситься на В; Б — запасний.
Діліть номер ходу на 2, доки ділиться: скільки разів поділилося, плюс один — це номер диска (найменший — 1-й). Хід 12: 12 → 6 → 3, двічі — рухається диск 3. Тому найменший ходить на кожному непарному ході, а найбільший — лише раз, рівно посередині. У двійковому записі це кількість нулів у кінці: 12 = 1100₂.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 4 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
кольоровий код IWF і рахунок дисків: від цілі до набору на кожен бік, без калькулятора
чому «так» від тесту, що має рацію 99 разів зі 100, хибне в понад девʼяти випадках із десяти, коли шукане має один із тисячі
перша цифра числа: чому одиниця трапляється більш ніж ушестеро частіше за дев’ятку і в яких наборах це правда
скільки людей треба зібрати, щоб двоє з них народилися одного дня — і те саме для кодів і відбитків