як за 4 проходи знайти всі прості числа до 120
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Цифра в кружечку — найменший простий дільник числа, тобто прохід, який його викреслив. Число 1 не просте й не складене: у нього лише один дільник.
Кожне просте після 3 стоїть у стовпчику 6k − 1 або 6k + 1, тобто поруч із кратним шести. Числа в решті чотирьох стовпчиків діляться на 2 або на 3 — крім самих 2 і 3, простому там нема де стати.
Зворотне не справджується: у тих самих двох стовпчиках до 120 стоїть 11 складених — 25, 35, 49, 55, 65, 77, 85, 91, 95, 115, 119. Усі вони мають дільник 5 або 7, тобто їх викреслили лише останні два проходи.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 8 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
кольоровий код IWF і рахунок дисків: від цілі до набору на кожен бік, без калькулятора
чому «так» від тесту, що має рацію 99 разів зі 100, хибне в понад девʼяти випадках із десяти, коли шукане має один із тисячі
перша цифра числа: чому одиниця трапляється більш ніж ушестеро частіше за дев’ятку і в яких наборах це правда
скільки людей треба зібрати, щоб двоє з них народилися одного дня — і те саме для кодів і відбитків