яку смугу описує кожна з них, скільки лишає фільтрові й скільки важить хвилина
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Межа Найквіста — половина частоти дискретизації: усе, що нижче, ще розрізняється. AES5-2018 — рекомендована практика AES; IEC 60908 — компакт-диск.
Усі частоти на цьому аркуші, крім однієї, походять із двох чисел: 44 100 і 48 000. Усередині родини все просто — 88,2 це подвоєна 44,1, 176,4 почетверена, і те саме з 96 та 192 у родині 48. Перетворення в межах родини — це викинути кожен другий відлік або вставити між ними по одному.
А от між родинами простого множника немає взагалі. 44 100 до 48 000 скорочується до 147 : 160, і це вже найменші цілі. Щоб перевести одне в інше точно, треба збільшити частоту в 160 разів і потім узяти кожен 147-й відлік — саме тому перетворення 44,1 ↔ 48 у будь-якій програмі коштує помітно більше за подвоєння й саме на ньому чутно різницю між добрим і поганим ресемплером.
32 кГц не належить жодній родині: вона рівно дві третини від 48 000. Її межа Найквіста — 16 кГц, тобто верх чутного вона не несе зовсім, і стоїть у стандарті окремим рядком саме як частота передавання, а не запису.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 6 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
