смужки, допуски й ряди номіналів за таблицями двох стандартів
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Смужки читають від того краю, до якого вони ближче; ширша смужка — допуск. Значення на аркуші пораховано з Таблиці 1 IEC 60062:2016, ряди номіналів — з Таблиці 1 IEC 60063:2015.
Ряд E24 — геометрична драбина: 24 сходинки на декаду, кожна приблизно на десяту частину більша за попередню. Тому в ньому стоять 47 і 68, а не 50 і 70.
Крок дібрано під допуск, щоб діапазони сусідніх номіналів не налазили один на одний надто сильно. У E6 при ±20 % збіг точний: 10 і 15 сходяться рівно на 12, 22 і 33 — на 26,4, і шість значень укривають декаду край у край. У щільніших рядах округлення до двох цифр робить драбину нерівною: E24 при ±5 % лишає сім вузьких дір, найширшу — між 13,65 і 14,25. Опір, який туди потрапив, не влазить у допуск жодного сусіда.
А вісім значень ряду не сходяться з формулою взагалі: 27, 30, 33, 36, 39, 43, 47, 82. Стандарт цього не приховує — у примітці сказано, що ряд склався з торгової практики ще до першого видання 1952 року, і виправляти його не стали.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 14 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
тринадцять балів вітру — від дзеркальної води до хвилі у чотирнадцять метрів
три антигени, вісім груп — і одне правило, з якого випливає вся сумісність
фіолетовий сік, що зраджує колір: кислота чи луг — не запитуючи книжки
три яруси тропосфери в одному масштабі й десять родів, що в них живуть