десять рук від старшої до молодшої — і як часто кожна випадає з пʼяти карт
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Частоти — для пʼяти карт з однієї колоди в 52 карти без джокерів. Туз іде і згори (10-J-Q-K-A), і знизу (A-2-3-4-5); масті між собою рівні.
Порядок комбінацій збігається з порядком рідкості: кожна наступна вниз трапляється частіше за попередню. Флеш старший за стрит — і справді рідший: 5 108 рук проти 10 200.
А найчастіша рука — порожня: із 2 598 960 способів роздати пʼять карт 1 302 540 не складають нічого — ні пари, ні стриту, ні флешу, тобто 50,1 %. Усе, що старше за пару, разом складає лише 7,6 %.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 6 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
кольоровий код IWF і рахунок дисків: від цілі до набору на кожен бік, без калькулятора
чому «так» від тесту, що має рацію 99 разів зі 100, хибне в понад девʼяти випадках із десяти, коли шукане має один із тисячі
перша цифра числа: чому одиниця трапляється більш ніж ушестеро частіше за дев’ятку і в яких наборах це правда
скільки людей треба зібрати, щоб двоє з них народилися одного дня — і те саме для кодів і відбитків