чим ловлять звук і звідки не чують — п’ять діаграм з однієї формули
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
A — частка тиску, B — частка градієнта, A + B = 1. Кути, децибели й спрямованість пораховано з формули; чутливість і смуги — з паспортів названих мікрофонів, звірено 4.08.2026.
Рівно позаду глуха тільки кардіоїда. Суперкардіоїда глуха під 125,3°, гіперкардіоїда — під 109,5°, тобто збоку-ззаду, і позаду в них лишається пелюстка: −11,4 дБ у першої й −6,0 дБ у другої.
Звідси правило сцени: під кардіоїду монітор ставлять просто перед виконавцем, а під супер- і гіперкардіоїду — двома клинами по боках, у ті самі 125° і 110°. Монітор, посунутий за спину співака, для них стоїть у найгучнішому місці, а не в найтихішому.
Вісімка чує позаду рівно стільки ж, скільки спереду, тільки в протифазі. Спрямованість у неї при цьому така сама, як у кардіоїди, — 4,8 дБ: глушить вона не менше, просто в інший бік.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 8 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
