перевірити номер картки чи IMEI в умі: подвоїти кожну другу цифру справа й скласти
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Тонована клітинка з «×2» — цифра, яку подвоюють; у нижньому ряду — те, що йде в суму. Номер на аркуші вигаданий.
Ганс Петер Лун з IBM подав заявку 6 січня 1954 року; патент US 2 950 048 «Обчислювач для перевірки номерів» видано 23 серпня 1960-го. Запатентовано не формулу, а ручний механічний прилад: олівець ведуть донизу в прорізі навпроти кожної цифри, а коліщатко підсумовує рух. Правильний номер показує 0.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 3 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
десять справ, рік кожної, система, число — і людина, проти якої це число міряли
усі 128 позицій: стовпець — три старші розряди, рядок — чотири молодші
хто видав стандарт, коли, що він робить зі звуком і скільки біт на секунду дозволяє
сорок бітів на квант: п’ять байтів, вісім знаків і п’ять випадків доповнення