Три рівні між номером і файлом: що ділять два номери одного опису, чого не ділять два описи — і де живе зміщення
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Читати згори вниз: номер належить процесові, опис — окремому відкриттю, вміст — файлові. Дві схеми різняться лише середнім ярусом.
Замок, поставлений через fcntl F_SETLK, належить не опису й не дескрипторові, а парі «процес і файл». Звід велить зняти всі такі замки, щойно процес закриє будь-який дескриптор цього файлу — «even if via a different open file description». Тобто відкрити файл вдруге, прочитати рядок і закрити — і замка вже немає.
Саме тому Base Specifications Issue 8 додав другий вид замка — той, що належить опису й тримається, доки живий сам опис.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 12 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
десять справ, рік кожної, система, число — і людина, проти якої це число міряли
усі 128 позицій: стовпець — три старші розряди, рядок — чотири молодші
хто видав стандарт, коли, що він робить зі звуком і скільки біт на секунду дозволяє
сорок бітів на квант: п’ять байтів, вісім знаків і п’ять випадків доповнення