як записати будь-яке натуральне число сумою несусідніх чисел Фібоначчі
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Числа Фібоначчі тут: 1, 2, 3, 5, 8, 13… — одиниця одна, а кожне, починаючи з 3, є сумою двох попередніх. Запис 1000010100 читається 89 + 8 + 3.
Те, що кожне натуральне число має лише один розклад на різні несусідні числа Фібоначчі, довів бельгійський військовий лікар і математик-аматор Едуард Цекендорф. Він відкрив теорему 1939 року, а надрукував лише 1972-го — через двадцять років після нідерландського математика Герріта Леккеркеркера, який опублікував той самий результат.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 3 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
кольоровий код IWF і рахунок дисків: від цілі до набору на кожен бік, без калькулятора
чому «так» від тесту, що має рацію 99 разів зі 100, хибне в понад девʼяти випадках із десяти, коли шукане має один із тисячі
перша цифра числа: чому одиниця трапляється більш ніж ушестеро частіше за дев’ятку і в яких наборах це правда
скільки людей треба зібрати, щоб двоє з них народилися одного дня — і те саме для кодів і відбитків