тринадцять балів вітру — від дзеркальної води до хвилі у чотирнадцять метрів
Аркуш зроблено як памʼятку, а не як таблицю: угорі те, заради чого його вішають на стіну й читають з іншого кінця кімнати, нижче — повна довідка дрібнішим.
Три розміри в одному архіві — від аркуша на холодильник до плаката на стіну.
Ліворуч бал і його назва, далі межі швидкості вітру у вузлах і метрах за секунду, праворуч ймовірна й найбільша ймовірна висота хвилі у відкритому морі.
Met Office означує шкалу як емпіричну міру сили вітру за спостережуваним станом моря: бал міряють тим, що видно з борту, а швидкості стоять поруч із описом, а не замість нього.
Подвойте вітер — і хвиля виросте втричі, а не вдвічі: від 7 балів до 11 середній вітер більшає з 30 вузлів до 60, а ймовірна хвиля — з 4,0 метра до 11,5. У всіх таких парах цієї таблиці хвиля більшає в 2,3–3,3 раза.
Але море відстає від вітру: висоти в таблиці — для розвиненого хвилювання у відкритому морі, тож вітер, який щойно піднявся, читається з води слабшим, ніж він є.
Чому цим числам можна вірити. Кожне лічильне число тут обчислене з даних, а не набране руками, і аркуш проходить 4 незалежних перевірок, перш ніж його дозволено зібрати: скільки елементів, у якому порядку і саме твердження у виділеному блоці. Не пройде бодай одна — файла просто не буде.
три антигени, вісім груп — і одне правило, з якого випливає вся сумісність
фіолетовий сік, що зраджує колір: кислота чи луг — не запитуючи книжки
три яруси тропосфери в одному масштабі й десять родів, що в них живуть
sRGB, Display P3, Rec. 2020 і ProPhoto RGB на діаграмі кольоровості CIE 1931